Головна » Статті » Мої статті

Державний борг України: сучасний стан та проблеми управління

втор: Шатохіна В.І., викладач,          ВСП «Бердянський коледж ТДАТУ»

 

 

Державний борг України: сучасний стан та проблеми управління

Державний борг являє собою досить складний механізм і залежить від багатьох суб’єктів ринкових відносин. Формування державного боргу відбувається при неспроможності держави функціонувати на власних фінансових ресурсах. Економічна сутність державного боргу проявляється через фіскальну і регулюючу функції. Існує різна класифікація державного боргу, однак основним поділом є поділ на внутрішній і зовнішній борг.

З настанням фінансової кризи у 2008 р. ситуація у сфері державних фінансів почала різко змінюватися, в результаті падіння ВВП у 2009 р. доходи державного бюджету почали знижуватися в той же час, витрати зафіксовані на певному рівні потребували дій Уряду спрямованих на покращення фінансового забезпечення державного сектору. Період кризи 2008-2009 рр. фактично співпав з початком президентської передвиборчої компанії, оскільки уряд не збирався зменшувати витрати державного бюджету в умовах різкого скорочення доходів. В результаті чого у період 2008-2010 рр. борг сектору загальнодержавного управління практично збільшився удвічі - з 12 млрд.дол.США до 25 млрд.дол.США. Основою росту зовнішнього державного боргу було залучення кредитів від МВФ. У листопаді 2008р. МВФ погодив рішення щодо виділення Україні стабілізаційного кредиту на суму 16,43 млрд.дол.США, але уряд у 2008-2009 рр. фактично отримав всього 12 млрд.дол.США.

Політична криза в Україні 2014 рр., а пізніше початок бойових дій на Сході України мали значні негативні наслідки для економіки України.

У 2015 році Україна мала б сплатити 238,819 млрд гривень за всіма видами державних запозичень, з них в серпні-грудні — 103,52 млрд гривень. При цьому джерелом обслуговування боргу значною мірою є нові запозичення, які лише погіршують фінансовий стан держави.

Міжнародні рейтингові агентства кілька разів переглядали суверенні рейтинги України. Так, наприклад, у 2013 р. довгостроковий рейтинг дефолту України за шкалою Fitch був на рівні “B” (суттєво недостатній рівень кредитоспроможності), а у вересні 2015 р. був вже на рівні “С” (дефолт неминучий), що на три щабля нижче попереднього рівня. Звісно, серед інвесторів зростала напруга щодо перспектив виконання зовнішніх зобов’язань Україною, що відобразилось на котируваннях євробондів на зовнішніх майданчиках.

Станом на вересень 2015 р. величина державного боргу досягла критичного рівня у 90% ВВП. Це стало наслідком декількох факторів: значного накопиченого боргу, що продовжує зростати, глибокого спаду ВВП, девальвації гривні, що спричинило курсову переоцінку валютної складової боргу. В результаті, уряд виявися неспроможним обслуговувати борги за рахунок державного бюджету, що обумовило об’єктивну необхідність у реструктуризації. Крім того, це вимога програми МВФ «Механізм розширеного фінансування» (боргова реструктуризація включена як складовий елемент програми).  Враховуючи календар боргових виплат (який був складений до проведення реструктуризації), найбільш напруженим для системи державних фінансів мав би бути місяць грудень (2015 р.), коли виплати за євробондами мали скласти приблизно 65 млрд. грн. Всього виплати України, пов’язані з обслуговуванням державного боргу, у 2015 р. повинні були сягнути 20% ВВП.

Оскільки в Україні вже фактично відбулися всі процеси, які, як правило, супроводжують дефолт – значна девальвація, відтік капіталу та закриття зовнішніх ринків запозичень, Уряд запровадив низку заходів для стабілізації ситуації. Зокрема, фінансова підтримка з боку міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів, підтримка МВФ у переговорах з основними кредиторами, досягнення попередньої домовленості з основними кредиторами щодо реструктуризації зобов’язань.  Угода про реструктуризацію передбачає списання Україні 20% основної суми боргу (близько $3,6-3,8 млрд),  що зменшує гарантований борг з приблизно $19,3 млрд до $15,5 млрд. При цьому за цінними паперами має бути підвищено середньозважену купонну ставку з 7,22% до 7,75% річних. Також встановлено відтермінування погашення єврооблігацій на 4 роки — з 2015–2023 рр. до 2019–2027 рр., за ці 4 роки Україна мала б сплатити за кредитами біля $ 15 млрд.

  З урахуванням оголошених 27 серпня положень Угоди з кредиторами про реструктуризацію боргу міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило рейтинг дефолту україни за зобов'язаннями в іноземній валюті до «С» з «СС».

Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено на 31 грудня 2016 року граничний обсяг державного боргу у сумі 1.501.479.663,5 тисяч гривень.

Можна надати  такі шляхи подолання даної проблеми: налагодження політичної ситуації в країні; визначення напрямку боргової стратегії, а саме співвідношення зовнішнього та внутрішнього державного боргу; припинення запозичень та налагодження інвестиційного клімату в країні; дотримання економічно безпечного дефіциту бюджету; врегулювання податкової політики; сприяння розвитку внутрішнього ринку.


Література

  1. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII
  2. Венгер В.В.Фінанси: навч.пос.(для студ.вищ.навч.закл.)/В.В.Венгер. – К.: Центр учбової літератури, 2009р.
  3. Фінанси: Навч.посіб./В.С.Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р.Чуй. – К.: Знання, 2006р.
  4.  Федосов В.М. Вплив державного боргу на фінансову безпеку України / В.М. Федосов // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2012. - № 1. – С. 408-412.
  5. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс].– Режим доступу : http:// www.minfin.gov.uа
Категорія: Мої статті | Додав: golovankoxa (30.03.2016)
Переглядів: 70 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar